У такий непростий час, коли в Україні війна, кожний українець повинен знати свою історію, зокрема, і про такі факти, про які подекуди не розкажуть сторінки підручників.                                                                                                                                                            З цією метою 23 жовтня здійснено похід на г. Яворина з групою Б-04, а також організовано чудову екскурсію студентами групи ТО-31. Подорож розпочалась зі спільної молитви у церкві села Лужки, освяченій на 25 роковини з часу трагічної загибелі отця Ярослава Лесіва, подвижника віри, політв’язня, поета. Ліцеїсти ознайомилися з місцевістю поблизу гори, яка є легендарною: вона пов’язана з визвольною боротьбою українського народу в 40-50-их роках ХХ століття. Мандрівники з великою увагою слухали розповіді про «Роберта» та школу, яка готувала старшинські кадри для Армії Нескорених.
Цікавою була розповідь про криївку «Роберта». Завдяки таким підземним житлом - схованкам, яких за час існування УПА налічувало до 10 тисяч,  збройне підпілля змогло проіснувати до середини 1950-их років. Криївка "Роберта" була добре замаскована і тільки завдяки зраді вдалося її виявити. Кілька днів солдати нишпорили по місцю, але марно. Його так замаскували, що виявити було неможливо. Та випав невеликий сніг і над криївкою він почав швидко танути. Це і помітили вороги. До останнього набою відстрілювалися повстанці, залишивши тільки для себе кулі, щоб не здатися ворогові живими. Так загинули крайовий провідник ОУН Ярослав Мельник (Роберт), його дружина Антоніна (псевдо Таня), а також семеро їхніх побратимів. Матір Роберта, двох його братів і чотирьох сестер з села Бережниці Калуського району вивезли в Сибір. За заслуги перед Україною Я. Мельник в 1945 році був нагороджений Бронзовим Хрестом Заслуги, а в 1947 - Золотим Хрестом Заслуги (посмертно). 
Український народ завжди був, є і буде нескореним, сильним та хоробрим, а його історія та герої мають залишатися в нашій пам'яті, щоб майбутні покоління залишалися національно свідомими, самобутніми, патріотами своєї держави. Адже, як писав славетний М. Т. Рильський: "Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани".