Початок Лісової освіти в Болехові сягає середини 19 ст. Політичні та економічні умови того часу зумовили появу відповідного навчального закладу. Друга половина 19 століття для Галицького лісівництва була переломним моментом. Почалася торгівля деревом. У 1847 році було прокладено залізницю до Кракова, у 1858 році вона була продовжена до Перемишля, у 1874 – до Стрия і далі на Угорщину. В 1865 році виникли можливості для продажу дерева у Прусію. В цій ситуації з’явилося багато проблем. Розв'язання цих проблем полягало у навчанні спеціалістів з лісового господарства. Тому в 1883 році Дирекцією лісів та державних маєтностей Галичини, яка входила в той час до Австро-Угорської імперії, в м. Болехові було засновано третю в усій Австро-Угорській монархії лісову школу, яка називалась тоді Нижча Лісова Школа в Болехові. Вона була другою після Львівської за значенням і готувала лісничих для роботи в державних і приватних лісах краю. У 1887 році вона була реорганізована у Школу Лісничих в Болехові, а з 1922 року стала називатись Державна Школа для Лісничих в Болехові.

  Нагляд над Школою виконувала Дирекція Лісів у Львові, а у вищій інстанції – Міністерство сільського господарства. Керівництво школою підпорядковувалось надлісничому Болехівського Надлісництва. Школою керували почергово: надлісничий Піотр Гірш (від 1883), в 1885 – надлісничий Кароль Гетер, від 1894 р. – Юзеф Петрл. В 1906 р. цю функцію обіймає Станіслав Щенсьцікєвич і керує школою до 1913 р. Після Першої світової війни в 1922-1923 рр. керівництво здійснює надлісничий в Болехові Станіслав Шіндлєр, пізніше в 1930-1931 рр. – Густав Паттек.

  З 1894 року у Школі викладалися наступні предмети: арифметика, геометрія, вимірювання дерев та інших тіл, природничі науки, креслення, лісокористування, охорона лісів, рибальство, організація лісової служби, перша медична допомога при травмах, фізкультура.

Після реорганізації Школи у Державну Школу для лісничих у 1922 році впроваджуються дещо інші назви і значення предметів.

  

  Вони були поділені на групи:

І група: математика, ботаніка, зоологія.

ІІ група: охорона лісу, лісівництво, лісокористування, правознавство.

Новий навчальний рік до 1902 року починався 1 жовтня. Іспити здавали в серпні. В 1902 році початок навчального року було перенесено на 1 вересня, а іспити перенесли на кінець липня. Останній екзамен в державній лісовій школі в Болехові відбувся у 1938 році. Студенти 1938-1939 навчального року одержали посвідчення про те, що вони прослухали навчальний курс, видане Дирекцією державних Лісів 7 листопада 1939 року.

Кандидати на слухачів Лісової Школи в Болехові повинні були мати 18 років, закінчити середню школу, мати один або два роки практичної роботи в лісі.  Станом на 1908 рік в Галичині працювало 163 випускники – вихованці Школи в Болехові.

   В часи перед Першою світовою війною про високий рівень вмінь та знань випускників   Лісової Школи Болехова свідчить той факт, що їх із задоволенням приймали на роботу у державні та приватні лісові господарства, віддаючи їм перевагу навіть перед випускниками Крайової Школи Лісового Господарства у Львові. Ці дані найкраще свідчать про значення і рівень школи. Після 1922 року кількість слухачів збільшилася, відповідно зросла і кількість випускників.

В останні роки існування в ній працювали відомі в майбутньому вчені: 

- директором Лісової школи Болехова до 1944 року був Ю.Д.Третяк - професор, відомий український вчений-лісівник, дендролог і природоохоронець, який в 1953-1958 роках був ректором Львівського лісотехнічного інституту; 

- викладач школи О.Й.Королевич - професор, завідувач кафедри цього ж інституту та інші. 

     Випускники тих років працювали в лісовій галузі та  стали відомими вченими. Випускник школи Я.О.Сабан - доктор с-г наук, академік Лісівничої академії наук України, заслужений діяч науки і техніки, професор Українського державного лісотехнічного університету був ініціатором відродження лісової освіти в Болехові і доклав багато зусиль до створення сучасного технікуму. Він був фундатором i брав активну участь у відкритті лісового закладу. Ярослав Олександрович Сабан - автор більше, ніж 200 наукових праць лiсiвничо-екологiчного i лісотаксаційного спрямування. Учений успішно поєднував педагогічну i наукову роботу. Відзначався умінням залучати студентiв до наукової дiяльностi, що дозволило йому успiшно здійснювати аспiрантську пiдготовку. Його студенти ставали переможцями всесоюзних та республiканських конкурсiв студентських наукових робiт.

  

  За визначнi досягнення у справi розбудови нацiональної освiти в Українi, за успiхи у пiдготовцi кадрiв вищої квалiфiкацiї, значний науковий доробок та його практичну реалiзацiю вiдомому українському вченому в галузi лiсiвництва, лiсової таксацiї, лiсової екологiї, професору кафедри лiсової таксацiї та лiсовпорядкування Українського державного лiсотехнiчного унiверситету, академiку-секретарю Лiсiвничої академiї наук України, доктору сiльськогосподарських наук Ярославу Олександровичу Сабану в 1992 р. Указом Президента присвоєно почесне звання Заслужений дiяч науки i технiки України.

   Біля Лісової Школи був закладений унікальний для Прикарпаття за флористичним складом дендропарк. Це один з найстаріших парків Івано-Франківщини, колекція якого створювалася як з аборигенних деревних порід, так із завезених з Австрії, Швейцарії, Італії.

   Відродження   лісової освіти в Болехові почалося з 1993 року, коли в місті було створено лісовий ліцей-інтернат, а в 1995 році Івано-Франківською обласною радою на базі ліквідованого ліцею створено лісогосподарський технікум. В 1996 році новосформований педагогічний колектив почав працювати в новому вищому навчальному закладі 1-го рівня акредитації.

Літом 1998 року відбувся перший випуск молодших спеціалістів.

   Визначальним в історії закладу  став 2005 рік. В цьому році студенти та викладачі технікуму стали членами Товариства лісівників України. 25 лютого рішенням Загальних зборів Лісівничої Академії Наук України Болехівський лісогосподарський технікум став колективним її членом.

 В липні 2005 року рішенням Івано-Франківської обласної ради Болехівський лісогосподарський технікум реорганізовано в Прикарпатський лісогосподарський коледж, а в червні 2020 року перейменовано в Прикарпатський фаховий коледж лісового господарства та туризму. Розпочався новий етап в житті закладу зі славною історією та великим майбутнім.