У переддень цього особливого, світлого та по-справжньому чарівного свята наш коледж уже традиційно об’єднується заради великої мети — передати тепло сердець тим, хто нині стоїть на рубежах нашої свободи. Тим, хто ще вчора сидів у наших аудиторіях, а сьогодні — наші Воїни, наші випускники, наші Герої.

Це не просто збір пакунків.

Це — невидима ниточка, що з’єднує нас із ними через сотні кілометрів. Це наша вдячність, наша підтримка, наша любов, загорнута у коробку зі смаколиками, теплими речами, засобами гігієни, листівками й маленькими подарунками.

Кожна річ — наче дотик дому. Кожне слово — як молитва за їхнє повернення.

Студенти й викладачі вкотре доводять: наш коледж — велика родина. Родина, у якій пам’ятають. У якій не мовчать. У якій діляться теплом навіть тоді, коли здається, що його мало.

Бо навіть найменший внесок може стати великим світлом.

Світлом, що зігріє воїна в окопі.

Світлом, що підтримає у тяжку хвилину.

Світлом, яке подарує відчуття: “Ми з тобою. Ми чекаємо. Ми віримо.”

 Разом ми творимо справжні дива.

Нехай кожен пакунок стане маленьким чудом Миколая для наших захисників — нагадуванням, що вони не одні, що їхні серця б’ються в унісон із нашими, що їхня мужність — безцінна.

Хай добро, зроблене з любов’ю, повернеться сторицею.

А нашим Героям — сили, тепла і якнайшвидшого повернення додому.